Протягом
семи століть
буковинський
край був
відірваний
від України.
Ним володіли
татарські
хани і
молдавські
господарі,
австрійські
цісарі та
румунські
бояри.
Українська
мова
заборонялась,
українська
прогресивна
культура
переслідувалась.
Українське
населення
насильно
онімечувалось
і
румунізувалось.
Біографія
Чернівецької
обласної
бібліотеки
ввібрала в
себе
відлуння
громадсько-політичного
життя різних
часів і
періодів.
Обласна
газета "Нова
Буковина" в 1912р.
писала, що "публічних
бібліотек,
котрі єдині
можуть
проводити
книжкову
літературу в
широкі маси
народу у нас
на Буковині
взагалі нема.
Велике місто
Чернівці
також не має
загальнодоступної
книгозбірні.
Засновано у
нас, щоправда,
багато
читалень, але
з них нічого
певного не
вийде.
Оберемок
книжечок "Просвіти",
що
спочивають
на полиці у
голови, або
господаря
читальні,
щільно зв'язані
шнурком, оце і
вся
бібліотека"
("Нова
Буковина", 1912, 31
січня).
При
приватних
книжкових
крамницях
виникали
національні
клуби,
кінотеатри,
бібліотеки:
німецька,
єврейська,
румунська,
польська з
обмеженими
фондами. в
українській
бібліотеці
при
Українському
домі (м.Чернівці)
не було
жодного
класичного
твору, а книги
О.Кобилянської,
Ю.Федьковича,
С.Воробкевича
з бібліотеки
не
видавались.
Червень 1940р.
поєднав
Північну
Буковину з
Україною.
Защедрилось
новими
барвами
хвилююче
слово О.Кобилянської:
"Велика
майбутність
культури
нашої. Багато
змін і
самоцвітів
принесе їй
народі."
Передова
інтелігенція,
громадський
загал
доклали
чимало
зусиль для
організації
в місті
загальнодоступної
книгозбірні,
яка б могла
прислужити
завданням
піднесення
культурно-освітнього
рівня
населення.
Наявна в
Державному
архіві
Чернівецької
області /ДАЧО/
"Історична
довідка" за
підписом
першого
директора
обласної
бібліотеки Ф.М.Дудка.
свідчить, що
бібліотека
була
організована
в липні 1940р. на
основі
постанови
Раднаркому
УРСР і
підпорядковувалась
повітовому
відділу
народної
освіти
Чернівецького
повітового
виконкому.
З
архівного
витягу того ж
ДАЧО
дізнаємось,
що в
документах
Чернівецького
повітового
виконавчого
комітету
наявна
постанова
від 15 серпня 1940р.
про
впорядкування
бібліотек
учбових
закладів,
громадських
установ по м.Чернівці
і
Чернівецькому
повіту. Цей же
документ
зобов'язував
директорів
шкіл і
керівників
громадських
організацій
міста
зробити
повний
переоблік та
інвентаризацію
книжкового
фонду і
зареєструвати
бібліотеки в
бібліотечному
секторі
повітового
відділу
народної
освіти.
Вірогідно, що
в цей час була
зареєстрована
і повітова /обласна/
бібліотека.
Вже у вересня
1940р. на
шпальтах
газети "Радянська
Буковина"
опублікована
стаття "Створення
обласної
бібліотеки".
Паралельно з
вирішенням
організаційних
питань йшли
копіткі
пошуки
приміщення
для
бібліотеки,
Передбачалось,
що воно
повинно бути
в центрі
міста і стати
його окрасою.
На той час в
Чернівцях
була одна
привілейована
вулиця -
панська /нині
ім. О.Кобилянської/,
яка
передбачалась
для
відпочинку
проведення
дозвілля.
Як
свідчить
архівний
витяг з
протоколу №
ІЗ на
засіданні
виконкому
Чернівецької
міськради
від 9.09.1940р.
слухали
питання: "Про
виділення
приміщення
для
організацій
і установ". І
ось рядки з
цього
документу: "Для
обласної
бібліотеки
виділити
приміщення
по вулиці
Панська-19, з 5-ти
кімнат і
великий зал,
що нині
займає
адвокатура".
Так
започатковувалась
історія
створення
однієї з
найбільших
нині
книгозбірень
області, тоді,
в 1940р. фонд
бібліотеки
нараховував 30
тис.
примірників
друку якими
користувались
4 тис. читачів.
Розпочали
роботу три
відділи:
абонемент,
читальня,
комплектування
і обробки.
В
цьому ж 1940р.
після
закінчення
Харківського
бібліотечного
інституту на
посаду
директора
бібліотеки
був
призначений
Федір
Микитович
Дудко, все
подальше
життя якого
пов'язане з
розбудовою
обласної
бібліотеки.
Діяльність
Чернівецької
обласної
бібліотеки
була
перервана
війною і
тимчасовою
окупацією
міста
німецько-румунськими
окупантами.
Частина
літератури
була
вивезена, а
решта
загинула в
полум'ї
Великої
вітчизняної.
Директор
бібліотеки Ф.М.Дудко
був
призваний в
діючу армію.
У 1944р.
після
визволення
Чернівців
бібліотека
відновлює
роботу. На цей
час вона
підпорядковується
відділу
культурно-освітніх
установ при
облвиконкомі.
Це був період
відродження,
коли книга до
книги
формувалась
літературна
база,
визначались
провідні
читацькі
групи.
Одночасно
йшов процес
організації
бібліотек в
районах, для
яких обласна
установа
стає
консультативним
пунктом.
Для
поповнення
обласної
бібліотеки
використовувались
різні
джерела
комплектування:
обмінні
фонди,
приватні
зібрання і
колекції,
подарунки і
збори від
населення. Як
писала
обласна
газета, "в
приміщення
обласної
бібліотеки,
яке
міститься по
вул. О.Кобилянської,
№ 36, звозяться
знайдені
книжки та
проводиться
інвентаризація.
Незабаром
Чернівці
знов
матимуть
обласну
бібліотеку" /Рад.
Буковина, 1944, 19
квітня/.
